Мене звуть Ігор Романов і я хотів би поділитися своєю історією. Мій життєвий шлях не з найяскравіших і найлегших, а певний час був взагалі дуже складним.Але всім нам життя дає шанс (часто – і не один) проявити себе і знайти своє місце накреслене долею! Розповім лише за події останніх двох років. Я з України, з найкрасивішої і найбагатшої країни. А якщо говорити точніше, то я із перлини біля Чорного моря – Одеси! 2 роки як наша країна знаходиться під постійним вогнем з боку Росії. Два роки постійних обстрілів, ракетних ударів і страху. Страху від того, що не знаєш чи прокинешся ти і твої близькі завтра! Словами це не передати! Мені 40 років, і я думав, що багато чого у своєму житті бачив…

А виявилося, що найстрашнішого ще ні! 24 лютого полетіли перші ракети і вся країна не усвідомлюючи того, що нас чекає, завмерла в очікуванні. Через тиждень я відчинив ворота свого виробництва і почалася величезна робота. Бувало, що ракети з моря пролітали над головою, і в кілометрі лунали вибухи, земля тремтіла… А ми все одно працювали, адже потрібні були протитанкові їжаки та шипи.

Ми зміцнювали околиці та в’їзди до міста, оскільки очікували прориву! Саме тоді, у лютому, не усвідомлюючи цього, я заклав перший камінь у створення Волонтерської Майстерні!

Бути волонтером – це щось незвичайне! Це не порівняти з повсякденною роботою, до якої ми звикли. Волонтер – це не робота. Волонтер – це покликання! Бути волонтером може кожен, головне розбудити у собі це бажання!

26 березня я зробив першу польову кухню! Невелика партія миттєво розлетілася фронтом і протягом півроку таких і дещо інших кухонь було зроблено і відправлено в різні напрямки більше сотні! Також ми розробили не один різновид пічок для обігріву, яких передали загалом близько 300 на фронт. Але допомоги багато не буває, тому виникла ідея, як допомогти не сотням, а тисячам, десяткам тисяч солдат! Це дуже складна, але в повній мірі здійсненна задача! Головне вірити у себе!

Було прийнято рішення кардинально розширити волонтерську діяльність та відкрити виробництво з виготовлення військової амуніції, бронежилетів, військової форми та багато іншого. А також зайнятись вирішенням питання нестачі медицини, гігієни та продуктового забезпечення для військових! Але це не так просто, як здається на перший погляд. Було дуже багато перешкод, які довелося дуже довго і ретельно долати. Але якщо в людини є мета і бажання, то вона завжди свого доб’ється! На сьогодні мною розроблено багато одиниць індивідуального бронезахисту для збереження життя солдата. Адже життя – це найцінніше і найдорожче! Всі наші вироби пройшли випробування і знаходяться на фронті, де виконують своє призначення!

Позитивні відгуки бійців говорять про те, що все було недаремно і наша справа приносить користь! 25 березня 2023 року “Волонтерська Майстерня” набула статусу офіційного благодійного фонду! Тепер в новому статусі ми готові вийти на новий рівень надання допомоги Збройним Силам України! Дуже сподіваюся на підтримку не лише з нашої країни, а й з усіх куточків світу! Неважливо, де знаходиться кожен з нас. Кілометри – це лише відстань на карті, а в серцях ми поруч. Бажання допомогти об’єднує як людей, так і країни!

З повагою Ігор Романов